Тенденції розвитку аудиторських послуг

На сьогоднішній день важко уявити собі будь-яку велику компанію, яка б не користувалася послугами професійного аудиту, що обумовлено інтенсивним розвитком ринкових відносин в Україні та інтеграцією у систему міжнародних економічних відносин. Потрібно відмітити, що аудиторська діяльність в Україні представлена широким спектром професійних послуг, основною з яких є, безпосередньо, аудит – перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів [1, с.1]. Отже, завдяки аудиторам можна дізнатись про реальний фінансово-майновий стан компанії та наскільки прозорою є її діяльність. Саме завдяки цим факторам українські компанії формують собі позитивний міжнародний імідж. А оскільки саме це приваблює закордонних інвесторів, послугами аудиторських компаній користуються все більше українських підприємств, що призводить до зростання ринку аудиторських послуг.

Прагнення українських компаній забезпечити собі міжнародний імідж зрозуміло – це дозволить їм заробляти більше грошей у майбутньому. На сьогодні ж вони самі стають джерелом заробітку для кваліфікованого персоналу, бірж, юристів, аудиторів. Без останніх, компанії не зможуть вийти на світовий ринок капіталу (ІРО). В 2007 році, за оцінкою аудиторської фірми Ernst &Young, українські компанії заплатили за послуги аудиторів «великої четвірки» (Pricewaterhouse Coopers, Ernst &Young, KPMG, Deloitte & Touche) біля 110 млн. дол. США. Але це лише початок. Більшість великих вітчизняних фінансово-промислових груп (ФПГ) тільки збираються виходити на ІРО, тому росту витрат їм не уникнути. Варіантів вибору більш дешевих, але настільки ж якісних аудиторських послуг немає – названі компанії домінують в усьому світі.

За прогнозами «великої четвірки» у найближчі три-чотири роки українські компанії будуть вкладати в аудит усе більше грошей. Основний доход аудиторам забезпечують великі ФПГ. Чотири провідні компанії приблизно нарівно розділили українські ФПГ і займають кожна по 20-25% ринку. Втім, по даним Ernst &Young, частка їхньої компанії на ринку займає 40%, таким же еквівалентом оцінюється й частка Pricewaterhouse Coopers на українському ринку аудиторських послуг.
Приблизно чверть усього доходу від надання аудиторських послуг «велика четвірка» одержує від великих українських компаній, і ще 50% - від середніх. Що стосується послуг із супроводу угод, то частка надходжень від українських компаній тут менше. Часто саме іноземним компаніям, зацікавленим в тому, щоб вести бізнес в Україні, найбільше необхідні такі послуги. У потенційних інвесторів викликає побоювання прозорість українського бізнесу. Чим прозоріше діють власники компаній, тим вище ймовірність того, що угода буде успішною.

За оцінкою Ernst &Young, у найближчі роки заробіток аудиторів в Україні буде рости – на 25% щорічно, Pricewaterhouse Coopers розраховує на щорічний ріст в 60%. І це тільки в незначній мірі за рахунок набору нових клієнтів, головне – збільшення обсягу послуг, що надаються. Чотири-п’ять років тому в портфелі аудиторів України домінували послуги з аудиту річної фінансової звітності, оскільки це найпростіше й дешеве, що можна продати українським компаніям. Спочатку українські компанії цікавилися просто аудитом і переходом на Міжнародні стандарти фінансової звітності, а сьогодні реалізуються комплексні проекти: супроводжуються компанії при виході на світовий ринок, консультуються з питань реструктуризації бізнесу й т. п.

На сьогоднішній день аудиторські послуги становлять близько 50% бізнесу компаній. Інші 50% - це різні консультаційні послуги. Причому попит на них зараз росте швидше, ніж попит на аудиторські послуги. Найбільше зацікавлення з боку ФПГ викликають послуги з ведення бізнесу, а саме – підтримка транзакцій і перевірка об’єктів поглинання. В 2006 році Україна посіла четверте місце серед країн Центральної й Східної Європи за ростом активності на ринку злиттів і поглинань. Загальна вартість угод у порівнянні з 2005 р. виросла на 44%. На думку Pricewaterhouse Coopers, Україна із всіх країн колишнього СРСР розвивається найшвидшими темпами, збільшується кількість угод по злиттю й поглинанню, тому серед українських ФПГ найбільшим попитом користуються послуги з ведення бізнесу: підтримка транзакцій, перевірка об’єктів поглинання, консалтинг у рамках цього напрямку, а також послуги з поліпшення діяльності компанії, її структури, корпоративне керування, поліпшення бізнес-процесів і т. п. За прогнозами, в 2008 р. українські компанії заплатять аудиторам 140-180 млн. дол. США, в 2009 р. – до 280 млн. дол. США за створення свого іміджу на закордонних біржах. Дохід прямо залежить від розмірів клієнта.

Також сьогодні (та й у найближчому майбутньому) аудитори добре заробляють на прагненні ФПГ удосконалити свою структуру.
Нова тенденція – середній український бізнес починає виражати зацікавленість у проведенні оптимізації структури своїх компаній, поліпшенні керування фінансами й ефективності діяльності для того, щоб бути в більш вигідному положенні при виході в майбутньому на ринки капіталу, створенні спільних підприємств із закордонними партнерами.

Проте, як очікується, вже через п’ять-сім років вітчизняні ФПГ не будуть витрачати на аудиторські послуги стільки ж грошей, адже період, коли аудиторські компанії допоможуть їм стати на західних біржах і остаточно вдосконалити свою структуру, пройде. А злиття й поглинання в окремо взятої ФПГ теж проходять не щодня. ФПГ, які збираються здійснити вихід на світовий ринок капіталу, його здійснять. А це означає, що для аудиторів ФПГ залишаться просто стійким фундаментом заробітку, купуючи тільки дві-три регулярні послуги. Ріст же доходів припиниться або його будуть забезпечувати компанії подрібніше, але вже у меншому обсязі.
Отже, аудиторам в Україні необхідно удосконалювати та розвивати спектр консультаційних послуг, що обумовлено зростанням попиту на них серед вітчизняних підприємств, а також, здійснюючи пошук нових джерел доходу, проводити політику співпраці з підприємствами середнього та малого бізнесу, що, в свою чергу, забезпечить позитивну тенденцію стабільності діяльності в майбутньому.